Надання Україні статусу учасника НАТО «країни аспіранта», є важливим кроком п’ятого президента України Петра Порошенка, Україну можуть прийняти в НАТО на підставі листа, в якому висловлюється зацікавленість України та пропонується план дій щодо членства (ПДЧ).

Потенційні країни, які висловили зацікавленість у приєднанні до НАТО запрошено взяти участь в активізації діалогу про членські прагненнях та відповідні реформи. Згідно інформації сайту НАТО, країна може бути запрошена для участі в ПДЧ, щоб підготуватися до потенційного членства та продемонструвати свою здатність виконувати зобов’язання можливого членства в майбутньому. Участь в ПДЧ не гарантує членства, але являє собою ключовий механізм підготовки.

У липні минулого року, Північноатлантична рада, головний політичний орган прийняття рішень НАТО, провела своє засідання в Києві, де відбулись інтенсивні дискусії між Генеральним секретарем НАТО Столтенбергом та президентом Порошенко. Візит відзначив 20-річчя з дня підписання особливого партнерства між НАТО та Україною, Столтенберг підтвердив підтримку альянсу для України.

Три фактори роблять членство в НАТО більш ймовірним при президенті Порошенко. Це перший раз, коли внутрішні реформи були зроблені для резервного копіювання зовнішньої політики. Реформи сектора безпеки були значні, вони тривають за підтримки Канади, Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Польщі та країни, котра не входить до НАТО — Швеції.

Польський Центр східних досліджень описав сьогоднішню армію при Порошенко як краще, що мала Україна за всі роки.

Українські добровольці, які виїжджали на антитерористичну операцію з 2014 року підтверджують, що ситуація в Донецькій та Луганській областях значно покращилася, поставки для військових — дуже відрізняються від катастрофічної ситуації в 2014 році війни в Донбасі. Американські військові планують прибути в цьому році, Сполучені Штати надають навчання по веденню кібер-війни.

Це важливо, тому що це показує, що Україна може зробити внесок в безпеку НАТО, а не тільки користуватися підтримкою. Україна витрачає 5-6 відсотків свого ВВП на оборону, більше, ніж всі члени НАТО, за винятком Сполучених Штатів. Українське членство в НАТО сприятиме зміцненню безпеки організації в набагато більшому ступені, ніж новий член Чорногорія, країна, яка з гіркотою вступила в НАТО, котра має велике проросійське та антинатовське лобі, невелику армію.

Другий фактор щодо ймовірного членства України в НАТО, що Україна може надати конкретні поради про нові російські військові тактики. Україна знаходиться на передній межі російської агресії, а в інтересах НАТО запобігти ураженню України; за такої можливості, російські війська будуть знаходитися на кордоні Польщі та в трьох країнах Балтії. Україна являється єдиною країною, котра пережила гібридну війну Росії, котра може надавати консультації та навчання по боротьбі з цією новою формою війни.

Третій фактор — еліта та громадська думка на користь вступу в НАТО в Україні. У парламенті, навряд чи залишиться проросійське лобі. Про-російська партія регіонів, яка колись домінувала в парламенті, в даний час контролює лише 43 члена парламенту в опозиційному блоці. Підтримка вступу президента Росії Володимира Путіна в Євразійський економічний союз знаходиться на рекордно низькому рівні.

Президент Петро Порошенко запропонував змінити конституцію, щоб включити членство в НАТО та розглядає можливість проведення референдуму щодо вступу в НАТО, в той же час, коли будуть президентські вибори в наступному році.

Громадська думка докорінно змінилася на користь членства в НАТО; з 2014 року, більшість опитаних між 2015 і 2017 рр. (від 64 до 74 відсотків) підтримують членство в НАТО, відповідно до опитування, проведеного Центром Разумкова.

Важливо відзначити, що більшість колишніх комуністичних держав не проводили референдуми щодо вступу в НАТО, українська підтримка є вищою, ніж в Словенії (66 відсотків), Іспанії (57 відсотків). Естонія і Латвія вступили в НАТО без референдуму, ймовірно це було мудро, так як більшість з російськомовних не має громадянства та права голосу. Російськомовні в Україні завжди мали право голосу, багато з них страждають від агресії Путіна, більшість з них підтримують членство в НАТО.

Останнє зауваження для тих, хто стверджує, що НАТО не може запропонувати участь країні, частина території якої окупована. Цей аргумент було розвіяно для запобігання Західній Німеччині вступити в НАТО в 1955 році, коли Німецька Демократична Республіка (НДР) перебувала під радянською окупацією.

Нічого не змінюється в політиці Москви. Коли Західна Німеччина вступила в НАТО, тодішній СРСР був проти вступу, сприяв нейтралітету, як в Австрії. Сьогодні, Росія виступає проти вступу України в НАТО, натомість пропонує, щоб Україна стала нейтральною країною. Таку пропозицію не підтримає ніхто в рамках політичного класу України — ніхто не довіряє Росії, яка знехтувала Будапештським меморандумом.

Тарас Кузьо, нерезидент стипендіат Центру трансатлантичних відносин Університету Джона Хопкінса. Автор «Путінської війні проти України» (2017 г.) і співавтор книги «Джерела Росії як великої держави Політика: Україна і Виклик європейського порядку» (2018 рік).

Переклад статті: OLESHKO.net

Переклад іноземної статті: «Poroshenko could be the president to take Ukraine into NATO»

Тарас Кузьо є науковим співробітником Центру трансатлантичних відносин (ЦТВ) при Університеті Джонса Гопкінса. Він є автором «Путінської війни проти України» (2017) та співавтором «Джерел великої державної політики Росії: Україна та виклик європейському порядку» (2018).

ПОДЕЛИТЬСЯ