Мене запитують, які можуть бути правові підстави й способи звільнення директора НАБУ. Відразу застерігаюся — це дуже складна й деколи абсурдна процедура. І навіть явне й відверте порушення ним законів України та норм міжнародного права, навіть якщо він когось прямо на вулиці розстріляє, то це ще не звільненння, це лише імовірна підстава для цього.

Щоб не бути голослівним, цитую Закон України Про Національне Антикорупційне Бюро України, а саме статтю 6 (тут тільки ті уривки, які саме про звільнення):

===================================

Стаття 6. Директор Національного бюро

  1. Керівництво діяльністю Національного бюро здійснює його Директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України в порядку, визначеному цим Законом.

Верховна Рада України за наявності підстав, визначених пунктами 6-11 частини четвертої цієї статті, за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може прийняти рішення про звільнення Директора Національного бюро з посади.

……….

  1. Директор Національного бюро призначається строком на сім років. Одна і та ж особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.
  2. Повноваження Директора Національного бюро припиняються у зв’язку із закінченням строку його повноважень або смертю.

Директор Національного бюро звільняється з посади в разі:

1) подання письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням;

2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;

3) досягнення шістдесяти п’яти років;

4) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я відповідно до висновку медичної комісії, що створюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

5) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;

7) припинення його громадянства України або виїзду на постійне місце проживання за межі України;

8) невідповідності обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбаченими Законом України «Про запобігання корупції», встановленим рішенням суду, що набрало законної сили;

9) невчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

10) набуття громадянства іншої держави;

11) наявності висновку комісії з проведення незалежної оцінки (аудиту) діяльності Національного бюро, передбаченої статтею 26 цього Закону, про неефективність діяльності Національного бюро та неналежне виконання обов’язків його Директором.

Директора Національного бюро не може бути звільнено, а указ Президента України про його призначення не може бути скасовано, крім підстав, зазначених у цій частині.

================================

Із закінченням термінів повноваження, смертю, заявою «за власним бажанням», пенсійним віком усе зрозуміло й без коментарів.

Далі йде визнання неспроможності виконувати свої обов’язки за станом здоров’я — тут, як мені спершу здавалося, про психіатрію, бо він же не пожежник чи льотчик, коли фізичний стан має значення. В цьому випадку треба висновку відповідної комісії від МОЗ. Далі ще один специфічний пункт, коли вже за рішенням суду він мав би бути визнаний недієздатним, обмеженим у цивільній дієздатності, безвісті пропалим чи померлим. І тут уже я сам не все розумію — адже недієздатність — це якраз і є правовий наслідок важкого психічного захворювання. Отже, в попередньому пункті йшлося про щось інше. Припускаю, що це той випадок, коли людина внаслідок якоїсь важкої хвороби мусить перебувати на лікуванні багато місяців, не може приступати до виконання службових обов’язків, може перебуває в летаргічному сні тощо. Зараз це неактуально, Ситника від надміру здоров’я аж розпирає. Але колись це вартувало б уточнити в законі, щоб у майбутньому не було зловживань. Але головне — цими пунктами завершується перелік усіх випадків, коли звільнення відбувається без погодження з Верховною Радою.

Читайте также: НАБУ стало на путь спецгрупп НКВД?

А пункти 6-11, навіть, якщо вони реально настануть, можуть привести до правових наслідків лише коли 150 депутатів запропонують директора звільнити, а тоді за це проголосує 226 обранців. І лише після цього Президент виконує абсолютно ритуальну функцію оформлення відставки.

І це вже для мене звучить просто дико. Людину засудили за злочин, наприклад, убивство чи корупцію, він вийшов з українського громадянства, переїхав до іншої країни й набув її громадянство, або займався сумісництвом, яке є корупцією, про що маємо рішення суду, не подав декларацію і, нарешті, його роботу визнано неефективною та неналежною у висновку спеціальної комісії із зовнішнього аудиту, а він і далі залишається директором НАБУ. Бо в Раді не змогли зібрати 150 підписів чи 226 голосів! Тобто, директор НАБУ згідно закону може офіційно вийти з числа громадян України, стати громадянином Росії, переїхати до Москви й далі звідти керувати органом, а будь-яка протидія йому вважатиметься злочинною!!!

Але, якщо серйозно, то у випадку конкретно Ситника спрацює одна з двох схем: 1) він наступного року гучно гримне дверима з заявою, що йому не давала працювати «злочинна влада», звільниться сам, не чекаючи юридичних наслідків своєї діяльності, й разом з усіма шабуніними й лєщанкамі рвоне до Верховної Ради з якоюсь новою «антикорпційною» партією. А може ще й на президентські вибори замахнеться — йому ж нашіптують, який він безальтернативний.

І варіант 2) застосування пункту 6 із частини 4 статті 6 закону. Тобто, його таки рано чи пізно засудять, забагато вже правопорушень наробив, а ще ж скільки не розслідувалося… Але тут уже я починаю задумуватися — як усе це має відбуватися. От його звинувачують у незаконних наказах, укритті злочинів, порушенні прав і свобод людини, розголошенні тощо. Він звичайно, як уже звик, відкриває провадження й нацьковує свій спецназ у найдорожчих у світі шкарпетках на всі правоохоронні органи й суди, які його тягнуть до відповідальності. Жодне ж відсторонення не передбачене. Але уявимо, що суд таки виніс остаточне рішення, за яким санкція — ув’язнення. Він і далі залишається директором, доки не проголосує Верховна Рада. Але ж у нас нема недоторканності для директора НАБУ! Отже, його мають взяти під варту в залі суду й відправити в колонію. А він звідти буде далі керувати головним антикорупційним слідчим органом країни???!!! Поясніть мені, юридично грамотніші.

ПОДЕЛИТЬСЯ