Щойно прозвучала офіційна заява американської сторони, що насправді Джевеліни прибули до України ще кілька тижнів тому, майже відразу після того, як пройшли всі американські законодавчі процедури.

Але згода на розголошення інформації та доступ українських військових до нової техніки та початок підготовки її застосування відбулися лише синхронно із введенням в дію ООС замість АТО. Американці подякували, причетні українці не розголосили інформацію зарання. Ну невже є ще якісь недоріки, які не бачать взаємозв’язку між цими подіями: поставкою летальних озброєнь та введенням ООС?

США не надавали озброєнь просто так, вони ухвалили рішення про озброєння України цими засобами летальної зброї під імовірне застосування в цілком конкретному конфлікті. Але статус операції АТО дуже двозначний. Усі в світі вже погодилися, що йдеться не про якийсь внутрішній конфлікт, тобто антитерористичну операцію, а про російську агресію. Саме через це й санкції накладають на Росію. Однак юридично АТО — це внутрішній конфлікт у державі. США в цьому конкретному випадку на бажали отримати закиди про надання зброї для учасників внутрішнього конфлікту, а продемонстрували, що доозброюють Україну якраз проти Росії. Це дуже жорсткий сигнал: Америка надає зброю, щоб нею убивати росіян, а не якихось міфічних «ополченців-сепаратистів», якщо вони попруть углиб України чи будуть використовувати танки для атак на українських захисників.

Тепер трохи про брехунів. Я аж до сліз розчулився прочитавши заяву Наливайченка, що це саме він, а не Петро Порошенко добився такого рішення у своїх переговорах з конгресменами США. Ну, в українців є гарна приповідка: «Коваль кує, а жаба ногу підставляє». Але тут навіть дещо гірше. Так, Валентин Наливайченко в листопаді 2017 року заявляв в Україні, а ще у той самий період і в США, що українцям «не надають американської зброї через невміле керування збройними силами і корупцію». Ніби прямого заклику не надавати зброю й не було, але сама заява носила відверто демотивуючий характер. В Україні це звичне ведення «політичного діалогу» брудними методами, а для США, де звикли, що політик відповідає за свої слова, це вже був донос на свою країну. Наше щастя, що на той час політичне рішення прог постачання зброї вже було узгоджене, але Наливайченко просто про це ще не знав. А зараз і він вирішив погрітися в променях чужих досягнень. Краще б промовчав.

Інші побрехеньки йдуть у класичному зрадофільському руслі: якщо не можеш чогось доброго заперечити чи вимазати його власними фекаліями, то просто занижуй значення такого досягнення. От і в обох моїх ефірах з Куликовим він використав цей прийом. Мовляв, Джевеліни — це технологія часів арабо-ізраїльських воєн, а зараз уже діють озброєння нових поколінь -космічно-повітряні чи віртуальні війська. Так, Джевелін не є найновішою розробкою, але тут уже було дві брехні. 1. Джзевелін якраз почали розробляти, вивчивши досвід згаданих воєн проти Ізраїлю та від початку створювали, як озброєння абсолютно нового рівня, з кардинально відмінними характеристиками. Джевелін досі не застарів і залишається найкращим засобом протитанкового озброєння.

А щодо нових методів війни, де танки вже не мають значення, то це блеф подвійний. Якби це була правда, то не стояла б черга за новими розробками бронетехніки ряду країн, які вміють її створювати (до цього елітного клубу входить і Україна). Попри всі нові засоби війни саме танки залишаються основною ударною силою для великих наступальних операцій та й для відвертого кошмарення противника (чим регулярно займаються російсько-фашистські окупанти на Донбасі). Досвід дій російської армії в різних конфліктах теж підтверджує, що для росіян новітні озброєння, які в них наявні — це досі щось, як граната в лапах у мавпи. А саме танки залишаються основою військової тактики. Так що брешуть «кремлівські консерви». А істерична реакція росчійських високопосадовців тому підтвердження.

І ще про одну тезу: мовляв, замість чекати на Джевеліни, вартувало розвивати свою оборонку, он Стугна ж краща за Джевелін. А нинішня влада оборонний сектор повністю донищує. Знову брехня в усіх деталях. «Стугна» — хороша зброя, але вона якраз і є тим типом озброєнь, які ще застосовувалися в конфліктах на Близькому Сході. Модернізована, покращена, але технологічно вона на покоління відстає від Джевелін.

А щодо оборонки, то її дійсно знищували. І не лише Янукович. Ще до нього державні й армійські керівники ігнорували оборонку й поступово її руйнували, а високоточні озброєння розпродували. Нагадати, хто найбільше приклався до знищення обороноздатності країни? Саме він — бравий полковник Гриценко. Ні до, ні після нього (навіть у часи Лєбєдєва й інших проросійських міністрів) такого удару по оборонці не було завдано. А чи були періоди неналежного ставлення до оборонки вже при новій владі? На жаль теж були. Частково через бюджетні розриви, іноді через неузгодженість дій чиновників та від розгубленості.

Читайте также: Очередная страшная «зрада» об ООС и Javelin

Однак був і один кричущий випадок. Усі пригадують улюбленця всієї української опозиції Айвараса Абромавічюса, який урешті покинув свою посаду й при тому пообливав усіх брудом. А нагадати, що стало передумовою його такої гучної відставки. Він з якихось для мене незрозумілих причин цілковито заблокував формування та ухвалення державного оборонного замовлення, чим повністю зупинив діяльність оборонних підприємств. Усі вимоги Президента й Прем’єра чомусь дивно ігнорувалися, а коли стало зрозуміло, що за цей «подвиг» доведеться не лише йти з посади, але й, можливо, відповідати, Абромавічюс дуже гучно сам гупнув дверима. Навіть не хочу припускати, що це міг бути свідомий саботаж через те, що Айварас більшість свого дорослого професійного життя провів на Росії й був успішним російським фінансистом. Про те, чому він опинився на такій посаді у нас — тема окрема, повірте, що тут не лише довірливість наших лідерів. Трошки про це знаю й колись поділюся. Що ж до нинішнього стану української оборонки, то в світі нема навіть десятка країн, які виключно на власній базі можуть створити такі надсучасні ракетні комплекси, як «Вільха». Тому хай проплачені з Москви крикуни помовчать.

Отакий довгий допис вийшов у мене замість короткої простої фрази: «Джевеліни та ООС — це добре, а критикани просто брешуть». Дуже вже я полюбив з роками все розжовувати.

ПОДЕЛИТЬСЯ